Меню кабінету

Дружні поради для створення публікацій

ДРУЖНІ ПОРАДИ

учасникам курсів підвищення кваліфікації вчителів громадянської освіти задля створення цікавих та корисних публікацій.

 

  • Чому це варто робити?

  • Це вам дасть можливість:

 

  1. Скористатися готовим емпіричним досвідом. Специфіка роботи вчителя у школі передбачає здобуття щоденної практики. Саме такий практичний досвід є суттєвою перевагою вчителів перед науковцями, які працюють у сфері педагогіки, і, здебільшого, мають досить невеликий емпіричний досвід у сфері роботи з учнями, що є дуже важливим у будь-якій публікації.

  2. Підняти свій  професійний статус. Це можливість чітко узагальнити власний досвід у формі публікації, що є особливо важливим продуктом у вашому формальному і неформальному педагогічному зростанні (атестації, конкурси, звіти, реноме серед колег, учнів, батьків тощо).

  3. Критично оцінити свою роботу. У ході аналізу власної практики ви можете свіжим поглядом оцінити власну щоденну рутинну працю: відкрити цікаві тенденції, методики викладання, покращити способи комунікації з учнями тощо.

  4. Ознайомитися із досвідом тих, хто вже робив щось подібне. Підготовка публікації передбачає ознайомлення із сучасними дослідженнями, досвідом, тематика яких є близькою до вашої.

  5. Кооперація з іншими колегами. Якщо ви обираєте собі формат колективної публікації, то це дасть вам можливість не лише для обміну досвідом та інформацією, але й ви здобудете нових друзів на тривалий час.  Майте на увазі,  залучення двох чи більше співавторів із різних регіонів України значно посилить увагу до вашої публікації та підніме її рівень.

 

 

 

 

Яку тему обрати?

Писати можна про:

 

  1. Альтернативи існуючій практиці організації громадянської освіти;

  2. Аргументи на захист чи проти нововведень або застарілих підходів, тощо;

  3. Веб ресурси, книги, посібники – цікаві та корисні з громадянської освіти;

  4. Відзначення кращої практики, доброго підручника, талановитого вчителя, дослідника тощо;

  5.  Використання певних методик, життєвих кейсів, онлайн ресурсів тощо;

  6. Досвід викладання громадянської освіти, який мав місце у вашому навчальному закладі, громаді, області, Україні чи у певній країні світу;

  7. Етапи розвитку реалізації певної методики, технології, уроку, проекту;

  8. Зміни у програмах, підручниках тощо;

  9. Ідеї, викликані тим, що ви прочитали / семінаром, який ви відвідали / досвідом у класі, який здобули тощо;

  10. Кооперацію у класі, школі, місцевій громаді тощо;

  11. Креативність у викладанні громадянської освіти;

  12. Критику існуючої практики, методичних рекомендації, вимог освітніх органів тощо;

  13. Культурні відмінності у ході викладання певних тем, обговорення певних дискусійних питань тощо;

  14. Наслідки від упровадження певних методик, форм чи технологій роботи;

  15. Інтеграцію шкільних предметів, розділів програми,  певних тем курсу громадянської, реалізацію міжпредметних зв’язків;

  16. Обставини, за яких ви повинні / не повинні виправляти / використовувати ті чи інші методи, форми, підходи тощо;

  17. Опитування учнів, вчителів, батьків, членів місцевої громади та їх аналіз;

  18. Оцінювання та мотивацію учнів у ході вивчення громадянської освіти;

  19. Планування уроків та авторське структурування курсу громадянської освіти;

  20. Події, заходи, які мали особливий вплив на формування в учнів громадянської компетентності, демократичних цінностей, якостей патріотизму тощо;

  21. Поради для учнів, вчителів, шкільної адміністрації, батьків, членів місцевої громади, Міністерства освіти і науки;

  22. Порівняння між двома підручниками, навчальними ситуаціями, методиками, віковими групами;

  23. Пошуки балансу між державними стандартами та особистою творчістю та правами дитини та дисципліною в класі тощо;

  24. Прогнози щодо подальшого впровадження курсу громадянської освіти;

  25. Психологію засвоєння учнями навчального матеріалу, участі у позакласних закладах, проектах тощо;

  26. Способи адаптації учнів до нових умов, використання сучасних інтернет комп’ютерних технологій (ІКТ), існуючих ресурсів, зв’язків тощо.

 

Що ще важливо:

Заголовок. Влучна та атрактивна назва вашої публікації приверне увагу читачів, спонукатиме їх читати вашу статтю.  Перша частина вашого заголовку може нести більш публіцистичний чи емоційно забарвлений характер. У другій частині заголовку ви можете підкреслити науковий характер вашої статті. Наприклад, «Коли два додати два виходить п’ять. Організація роботи учнів у парах під час проведення дискусій на тему….».

Інтригуючий початок. Як правило він може бути у ході опису проблеми, яку ви будете далі розкривати. Саме тут ви можете описати конкретну ситуацію/ї, коли вона стала для вас актуальною як проблема, поділитися своїми відчуттями тощо.

Чіткий підсумок, у якому ви робите певні узагальнення, підкреслюєте свою позицію, закликаєте до певних дій тощо.

 

Бажаємо успіху. З повагою, команда UA